Про результати самооцінювання напряму
«Педагогічна діяльність педагогічних працівників закладу освіти»
Відповідно до плану роботи опорного закладу на 2021-2022 навчальний рік, Положення про внутрішню систему забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти схваленому рішенням педагогічної ради опорного закладу (протокол №4 від 23.12.2020 року) і затвердженого наказом по опорному закладу №147 від 24.12.2020 », наказу по опорному закладу №7 від 06.01.2022 «Про створення робочої групи та проведення самооцінювання за напрямом «Педагогічна діяльність педагогічних працівників закладу освіти» та з метою підвищення якості освітнього процесу упродовж січня-травня було проведено самооцінювання за напрямом «Педагогічна діяльність педагогічних працівників закладу освіти» (за результатами аналізу інформації, отриманої під час спостереження за навчальними заняттями, анкетування учнів, батьків, педагогів та вивчення документації).
Самооцінювання здійснювалося за чотирма вимогами: 3.1.Ефективність планування педагогічними працівниками своєї діяльності, використання сучасних освітніх підходів до організації освітнього процесу з метою формування ключових компетентностей здобувачів освіти.
3.2. Постійне підвищення професійного рівня і педагогічної майстерності педагогічних працівників.
3.3.Налагодження співпраці зі здобувачами освіти, їх батьками, працівниками закладу освіти.
3.4.Організація педагогічної діяльності та навчання здобувачів освіти на засадах академічної доброчесності.
У анкетуванні взяли участь 45 педагогів, 89 учнів 9-11 класів та 161 батьки учнів 1-11 класів.
За результатами проведеного самооцінювання робочою групою встановлено, що учителі опорного закладу «Шишацька спеціалізована школа ім. В.І. Венадського Шишацької селищної ради Полтавської області» планують свою професійну діяльність. У всіх педагогів наявне календарно-тематичне планування, що відповідає освітній програмі закладу.
Результати анкетування педагогів показали, що більшість учителів під час розроблення календарно-тематичного планування використовують рекомендації МОНу 96%; 67% використовують власний досвід; 60% педагогів користуються зразками, що пропонують фахові видання, і розробками з інтернет-сайтів і блогів, які стосуються викладання конкретного предмету; 40% запозичують досвід у колег; 24% спільно працюють з колегами.
Аналізуючи календарно-тематичні плани, встановлено, що педагоги самостійно визначають кількість годин на вивчення тієї чи іншої теми, змінюють порядок їх вивчення відповідно до освітніх потреб, формують в учнів ключові компетентності. За результатами відвіданих уроків переважна більшість педагогічних працівників (89%) використовують різні форми роботи.
Педагоги застосовують освітні технології, спрямовані на оволодіння здобувачами освіти ключовими компетентностями та наскрізними вміннями, зокрема технології дистанційного навчання.
У ході відвідування навчальних занять спостерігалось формування педагогами в учнів таких ключових компетентностей, як спілкування державною мовою, навчання впродовж життя, математична грамотність, компетентності у галузях природничих наук, культурна компетентність та інші. Для налагодження позитивно-емоцiйної атмосфери i комунiкативностi мiж учнями в 1-4 класах вчителі проводять ранковi зустрiчi. Під час дистанційного навчання усі учителі проводили онлайн-уроки, використовуючи вебсервіси Google Classroom, Google Meet та Zoom — програму для організації відеоконференцій.
Педагогічні працівники забезпечують реалізацію індивідуальних освітніх траєкторій для здобувачів освіти шляхом складання індивідуальних завдань, перевірки робіт, індивідуальних консультацій, оцінювання результатів навчання, визначення очікуваних результатів.
Для організації навчання з дітьми з особливими освітніми потребами педагоги складають та реалізують індивідуальні програми розвитку. Такі складові програми як індивідуальний навчальний план, індивідуальна навчальна програма, необхідні адаптації та модифікації та перелік додаткових корекційно-розвивальних послуг надає можливість повноцінно організувати освітній процес дитини.
Учителі поширюють свій досвід у різні способи, зокрема 56% педагогів матеріали оприлюднюють матеріали у виступах на онлайн-конференціях; 18% у професійних спільнотах соціальних мереж; 13% - на сайті закладу або засновника; 16% - на освітніх онлайн платформах; 2% видають власні посібники; проте 29% не мають висвітлених розробок.
За результатами спостережень за навчальними заняттями встановлено, що близько половини учителів використовують зміст предмета для формування суспільних цінностей, виховання патріотизму, навички співпраці та командної роботи у здобувачів освіти у процесі їх навчання, виховання та розвитку.
Інформаційно-комунікаційні технології використовуються всіма вчителями на різних етапах уроку: при підготовці та проведенні навчального заняття (ЕОР), для зворотного зв’язку (медіаресурси), інформування учнів. В основному педагоги застосовують у своїй роботі комп’ютерні презентації, ілюстрації для демонстрації й розуміння навчального матеріалу. Частина вчителів використовує інтерактивні освітні платформи «На урок», «Всеосвіта» для виконання учнями тестових завдань онлайн.
Кожен педагог забезпечує власний професійний розвиток з урахуванням цілей та напрямів розвитку освітньої політики, обираючи кількість, види, форми та напрями підвищення рівня своєї професійної майстерності, зокрема з учнями з особливими освітніми потребами. Серед форм організації підвищення кваліфікації, які обираються вчителями, найбільш поширеними є участь в онлайн-курсах (58%), у вебінарах (70%), самоосвіта (73%), курси в інститутах післядипломної освіти (93%), у методичних семінарах (53%), у конференціях (36%), у тренінгах (58%). З метою підвищення педагогічної майстерності педагоги проводять предметні тижні, майстер-класи, творчі звіти (учителі, які атестуються). На педагогічних радах аналізуються стани викладання предметів.
Для професійного зростання упродовж останніх 5 років педагоги обирали різну тематику, зокрема: 78% - використання інформаційно-комунікаційних технологій в освіті; 56% - методичні аспекти викладання предметів та курсів;49% - організація інклюзивної форми навчання; 47% - форми організації освітнього процесу; 44% - законодавче забезпечення освітнього процесу; 47% - безпечне освітнє середовище; 27% - психологічні особливості роботи зі здобувачами; 22% - формування у здобувачів освіти громадянської позиції ; 16% - ділове українське мовлення; 13% - профілактика та прояви девіантної поведінки; 9% - освіти різних вікових категорій; 4% - здобувачів освіти.
Педагогічні працівники залучаються до роботи як тренери обласного рівня з предметів.
Переважна більшість опитаних педагогів працюють на засадах педагогіки партнерства. Значна частина педагогів вислуховує та сприймає думки учнів. Викладання здійснюється у відповідності до їхніх вікових та інтелектуальних можливостей. 48% опитаних учнів вважають, що їхня думка враховується під час освітньої діяльності; 37% - враховуєтьсяз окремих предметів, 11% - учителі нав’язують свою думку як єдино правильну; 4%- думка учнів практично не враховується. Також переважна більшість опитаних батьків (89%) вважають, що педагоги здійснюють зворотний зв’язок у навчальній діяльності учнів; 10% - іноді.
Комунікація в опорному закладі здійснюється через індивідуальну роботу, консультування, спілкування в соцмережах, зокрема спільноти у Вайбері.
Інформацію про діяльність освітнього закладу батьки отримують від класного керівника (91%); із спільноти у соціальних мережах (41%); під час батьківських зборів (22%); із сайту закладу освіти (7%); 5% - із інтерактивних платформ.
В опорному закладі налагоджено професійну співпрацю педагогів. Працюють методичні об'єднання, діяльність яких характеризується різними формами взаємодії, ініціативами щодо забезпечення якості освіти, активною участю в педагогічних радах, практикується наставництво. Переважна більшість учителів (98%) вважають, що психологічний клімат закладу освіти сприяє співпраці педагогів, але 2% вважають, що співпраці немає.
Педагогічні працівники переважно діють на засадах академічної доброчесності (під час оцінювання результатів навчання здобувачів освіти, використанні джерел інформації, результатів досліджень, розробленні завдань з метою унеможливлення списування).Щоб запобігти випадкам порушень академічної доброчесності серед здобувачів освіти, педагогічні працівники проводять бесіди щодо дотримання академічної доброчесності (42%), ознайомлюють здобувачів освіти з основами авторського права (36%), готують завдання, які унеможливлюють списування (51%), 20% - використовують методичні розробки для формування основ академічної доброчесності, 4% вважаю це зайвим. За результатами анкетування 56% учнів зазначили, що педагоги регулярно проводять бесіди про важливість дотримання академічної доброчесності, неприпустимість списування та плагіату, необхідність указувати джерела інформації, які використовують; 27% - нерегулярно, 9% - тільки на початку навчального року; 8% - заходи не проводилися.
У опорному закладі розроблене Положення про дотримання принципів академічної доброчесності, яке розміщене на WEB-сайті закладу. Академічна доброчесність є невід’ємною складовою забезпечення якості освітньої діяльності і якості освіти, а дотримання принципів академічної доброчесності під час освітнього процесу впливає на якість освіти. Для запобігання випадкам порушень академічної доброчесності серед здобувачів освіти 42% педагогів опорного закладу проводять бесіди щодо її дотримання, 36% - знайомлять учнів з основами авторського права, 51% - пропонують учням такі завдання, які унеможливлюють списування, 20% - використовують методичні розробки для формування основ академічної доброчесності.
83% учнів за результатами опитування вказали, що педагогічні працівники інформують учнів про дотримання принципів академічної доброчесності.
Разом з тим є ряд питань, що потребують вирішення та удосконалення.
А саме:
- розробка індивідуальних освітніх траєкторій учнів, які наразі розробляються лише за заявою батьків;
- підвищення якості методичного супроводу учасників професійних конкурсів.
- більше уваги потребує робота педагогів у напрямку роз`яснення норм академічної доброчесності, зокрема й законодавчої бази цього питання.
Рівні оцінювання за вимогами:
- Ефективність планування педагогічними працівниками своєї діяльності, використання сучасних освітніх підходів до організації освітнього процесу з метою формування ключових компетентностей здобувачів освіти —достатній.
- Постійне підвищення професійного рівня і педагогічної майстерності педагогічних працівників — достатній.
- Налагодження співпраці зі здобувачами освіти, їх батьками, працівниками закладу освіти – достатній.
- Організація педагогічної діяльності та навчання здобувачів освіти на засадах академічної доброчесності – достатній.
Загалом за напрямом IІІ «Педагогічна діяльність педагогічних працівників закладу освіти» відповідає достатньому рівню оцінювання якості освітньої діяльності.