ПОЛОЖЕННЯ про внутрішню систему забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти опорного закладу

1. Загальні положення

1.1.Положення про забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти у опорного закладу «Шишацька спеціалізована школа ім.В.І.Вернадського Шишацької селищної ради Полтавської області»(далі − Положення) розроблено відповідно до Законів України «Про освіту»; «Про загальну середню освіту»; розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. № 988-р «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року»; ДСТУ ISO 9001:2015 Системи управління якістю. Вимоги; ДСТУ ISO 9000:2015 Системи управління якістю. Основні положення та словник термінів; наказу Міністерства освіти і науки України від 09.01.2019 № 17 «Про затвердження Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти».

 1.2. Колегіальним органом управління опорного закладу «Шишацька спеціалізована школа ім.В.І.Вернадського Шишацької селищної ради Полтавської області» , який визначає, затверджує систему, стратегію та процедури внутрішнього забезпечення якості освіти, є педагогічна рада. 

1.3. Внутрішня система забезпечення якості освіти в закладі включає: 

- стратегію та процедури забезпечення якості освіти; 
- систему та механізми забезпечення академічної доброчесності;
- критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти; 
- критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників; 
- оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти; 
- забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти; 
- створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування;

-  здійснення моніторингу та періодичного перегляду освітніх програм;

- щорічне оцінювання здобувачів загальної середньої освіти, педагогічних працівників школи та регулярне оприлюднення результатів таких оцінювань на офіційному веб-сайті;

- забезпечення підвищення кваліфікації педагогічних працівників;

- забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу;

- забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління освітнім процесом;

- забезпечення публічності інформації про освітні програми;

- забезпечення ефективної системи та механізмів академічної доброчесності працівників школи і здобувачів освіти;

-  інші процедури і заходи.

 2. Стратегія та процедури забезпечення якості освіти

Стратегія та процедура забезпечення якості освіти в  опорному закладі «Шишацька спеціалізована школа ім.В.І.Вернадського Шишацької селищної ради Полтавської області» базується на наступних принципах: 

- процесного підходу, що розглядає діяльність закладу як сукупність освітніх процесів, які спрямовані на реалізацію визначених закладом стратегічних цілей, при цьому управління якістю освітніх послуг реалізується через функції планування, організації, мотивації та контролю;

- цілісності, який вимагає єдності впливів освітньої діяльності, їх підпорядкованості, визначеній меті якості освітнього процесу;

-  безперервності, що свідчить про необхідність постійної реалізації суб’єктами освітньої діяльності на різних етапах процесу підготовки випускника закладу;

-  розвитку, що виходить з необхідності вдосконалення якості освітнього процесу відповідно до зміни внутрішнього та зовнішнього середовища, аналізу даних та інформації про результативність освітньої діяльності;

-  партнерства, що враховує взаємозалежність та взаємну зацікавленість суб’єктів освітнього процесу, відповідно до їх поточних та майбутніх потреб у досягненні високої якості освітнього процесу.

- відповідності Державним стандартам загальної середньої освіти; 
- відповідальності за забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності; 
- здійснення обґрунтованого моніторингу якості;

 - готовності суб’єктів освітньої діяльності до ефективних змін;

 - відкритості інформації на всіх етапах забезпечення якості та прозорості процедур системи забезпечення якості освітньої діяльності. 
Стратегія (політика) та процедури забезпечення якості освіти передбачають здійснення таких процедур і заходів:

 − удосконалення планування освітньої діяльності;

 − підвищення якості знань здобувачів освіти;

 − посилення кадрового потенціалу закладу освіти та підвищення кваліфікації педагогічних працівників;

 − забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу та підтримки здобувачів освіти;

 − розвиток інформаційних систем з метою підвищення ефективності управління освітнім процесом;

 − забезпечення публічності інформації про діяльність закладу;

 − створення системи запобігання та виявлення академічної недоброчесності в діяльності педагогічних працівників та здобувачів освіти.

 Основними напрямками політики із забезпечення якості освітньої діяльності в опорному закладі є:

 - якість освіти;

 - рівень професійної компетентності педагогічних працівників і забезпечення їх вмотивованості до підвищення якості освітньої діяльності;

 - якість реалізації освітніх програм, вдосконалення змісту, форм та методів освітньої діяльності та підвищення рівня об’єктивності оцінювання. 

Механізм функціонування системи забезпечення якості освіти в опорному закладі «Шишацька спеціалізована школа ім.В.І.Вернадського Шишацької селищної ради Полтавської області» включає послідовну підготовку та практичну реалізацію наступних етапів управління:

 – планування (аналіз сучасного стану освітньої діяльності та освітнього процесу; визначення сильних сторін і проблем у розвитку; визначення пріоритетних цілей та розробка планів їх реалізації);

 – організацію (переформатування/створення організаційної структури для досягнення поставлених цілей; визначення, розподіл та розмежування повноважень із метою координування та взаємодії у процесі виконання завдань); 
– контроль (розробка процедур вимірювання та зіставлення отриманих результатів зі стандартами);

 – коригування (визначення та реалізація необхідних дій та заходів, націлених на стимулювання процесу досягнення максимальної відповідності стандартам). 
        Система контролю якості освітнього процесу в закладі включає: 
• самооцінку ефективності діяльності із забезпечення якості;

• контроль якості результатів навчання та об’єктивності оцінювання; 
• контроль якості реалізації навчальних (освітніх) програм. 
Критеріями ефективності внутрішньої системи забезпечення якості освіти  в опорному закладі «Шишацька спеціалізована школа ім.В.І.Вернадського Шишацької селищної ради Полтавської області» є:

1. Досягнення здобувачів освіти, показники результатів їх навчання. 
2. Відповідність показників успішності здобувачів освіти результатам їх навчання на кожному рівні повної загальної середньої освіти під час державної підсумкової атестації, зовнішнього незалежного оцінювання.

 3. Якісний склад та ефективність роботи педагогічних працівників.

 4. Показник наявності освітніх, методичних і матеріально-технічних ресурсів для забезпечення якісного освітнього процесу.

 Завдання внутрішньої системи забезпечення якості освіти в опорному закладі «Шишацька спеціалізована школа ім.В.І.Вернадського Шишацької селищної ради Полтавської області»:

- оновлення методичної бази освітньої діяльності;
- контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення; 
- моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;

 - створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

3. Система та механізми забезпечення академічної доброчесності в опорному закладі «Шишацька спеціалізована школа ім.В.І.Вернадського Шишацької селищної ради Полтавської області»

Система забезпечення академічної доброчесності в опорному закладі «Шишацька спеціалізована школа ім.В.І.Вернадського Шишацької селищної ради Полтавської області» функціонує відповідно до статті 42 Закону України «Про освіту».

Дотримання академічної доброчесності педагогічними працівниками передбачає: 
- посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;

- дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права; 
- надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну (науково-педагогічну, творчу) діяльність;

 - контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти; 
- об’єктивне оцінювання результатів навчання.

 Дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти передбачає: 
- самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання;

 - посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;

 - постійна підготовка до уроків, домашніх завдань; 
- самостійне подання щоденника для виставлення педагогом одержаних балів; 
- надання достовірної інформації про власні результати навчання батькам (особам, які їх замінюють).

 Порушенням академічної доброчесності в опорному закладі «Шишацька спеціалізована школа ім.В.І.Вернадського Шишацької селищної ради Полтавської області» вважається:

- академічний плагіат;

 - фабрикація; 
- списування; 
- обман; 
- хабарництво; 
- відмова своєчасно надавати інформацію (усно або письмово) про методики, технології, прийоми, методи викладання, стан виконання програми, рівень сформованості компетентностей здобувачами освіти;

 - необ’єктивне оцінювання;

 - невиконання обов’язків педагогічного працівника, передбачених статтею 54 Закону України «Про освіту».

Заходи, спрямовані на дотримання академічної доброчесності в опорному закладі «Шишацька спеціалізована школа ім.В.І.Вернадського Шишацької селищної ради Полтавської області» включають:

 – ознайомлення педагогічних працівників, здобувачів освіти з вимогами щодо належного оформлення посилань на використані джерела інформації; 
– ознайомлення педагогічних працівників, здобувачів освіти з документами, що унормовують дотримання академічної доброчесності та встановлюють відповідальність за її порушення;

 – проведення методичних заходів, що забезпечують формування загальних компетентностей з дотриманням правових та етичних норм і принципів, коректного менеджменту інформації при роботі з інформаційними ресурсами й об’єктами інтелектуальної власності;

 – включення до планів виховної роботи класних колективів заходів із формування у здобувачів освіти етичних норм, що унеможливлюють порушення академічної доброчесності;

 – розміщення на веб-сайті закладу правових та етичних норм, принципів та правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу. 
Виявлення порушень академічної доброчесності в  опорному закладі «Шишацька спеціалізована школа ім.В.І.Вернадського Шишацької селищної ради Полтавської області»здійснюється наступним чином.

 Особа, яка виявила порушення академічної доброчесності педагогічним працівником, здобувачем освіти має право звернутися з письмовою заявою до директора школи. Заява щодо зазначеного порушення розглядається на засіданні Комісії, яка створюється наказом директора і ухвалює рішення про притягнення до академічної відповідальності (за погодженням з органом самоврядування здобувачів освіти).

         До складу Комісії входять представники педагогічного колективу та батьківської громади. Склад комісії погоджується на засіданні педагогічної ради закладу освіти та затверджується наказом керівника. 
Термін повноважень Комісії – 1 рік.

         Комісія звітує про свою роботу раз на рік.

         За порушення академічної доброчесності педагогічні працівники закладу освіти можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності: 

- відмова в присвоєнні або позбавлення присвоєного педагогічного звання, кваліфікаційної категорії;

- позбавлення права брати участь у роботі визначених законом органів чи займати визначені законом посади.

За порушення академічної доброчесності здобувачі освіти можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

- повторне проходження оцінювання (контрольна робота, іспит, залік тощо);

- повторне проходження відповідного освітнього компонента освітньої програми.

Кожна особа, стосовно якої порушено питання про порушення нею академічної доброчесності, має такі права:

 - ознайомлюватися з усіма матеріалами перевірки щодо встановлення факту порушення академічної доброчесності, подавати до них зауваження; 
- особисто або через представника надавати усні та письмові пояснення або відмовитися від надання будь-яких пояснень, брати участь у дослідженні доказів порушення академічної доброчесності;

 - знати про дату, час і місце та бути присутньою під час розгляду питання про встановлення факту порушення академічної доброчесності та притягнення її до академічної відповідальності;

 - оскаржити рішення про притягнення до академічної відповідальності до органу, уповноваженого розглядати апеляції, або до суду.

4. Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти

Компетентнісна освіта зорієнтована на практичні результати, досвід особистої діяльності, вироблення ставлень, що зумовлює принципові зміни в організації навчання, яке стає спрямованим на розвиток конкретних цінностей і життєво необхідних знань і умінь учнів.

У контексті цього змінюються і підходи до оцінювання результату освітньої діяльності здобувачів освіти як складової освітнього процесу. Оцінювання має ґрунтуватися на позитивному принципі, що передусім передбачає врахування рівня досягнень учня.

Результати освітньої діяльності учнів на всіх етапах освітнього процесу не можуть обмежуватися знаннями, уміннями, навичками. Метою навчання мають бути сформовані компетентності, як загальна здатність, що базується на знаннях, досвіді та цінностях особистості.

Вимоги до обов’язкових результатів навчання визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності.

До ключових компетентностей належать:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Система оцінювання навчальних досягнень учнів у закладі сприяє реалізації компетентнісного підходу у навчанні. Дане питання вивчається шляхом спостереження за навчальними заняттями.

Основними функціями оцінювання навчальних досягнень учнів є:

- контролююча - визначає рівень досягнень кожного учня (учениці), готовність до засвоєння нового матеріалу, що дає змогу вчителеві відповідно планувати й викладати навчальний матеріал;

- навчальна - сприяє повторенню, уточненню й поглибленню знань, їх систематизації, вдосконаленню умінь та навичок;

- діагностико-коригувальна - з'ясовує причини труднощів, які виникають в учня (учениці) в процесі навчання; виявляє прогалини у засвоєному, вносить корективи, спрямовані на їх усунення;

- стимулювально-мотиваційна - формує позитивні мотиви навчання;

- виховна - сприяє формуванню умінь відповідально й зосереджено працювати, застосовувати прийоми контролю й самоконтролю, рефлексії навчальної діяльності.

При оцінюванні навчальних досягнень учнів враховуються:

- характеристики відповіді учня: правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність;

- якість знань: повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність;

- сформованість предметних умінь і навичок;

- рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо;

- досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми та розв'язувати їх, формулювати гіпотези);

- самостійність оцінних суджень.

       Характеристики якості знань взаємопов'язані між собою і доповнюють одна одну:

• повнота знань - кількість знань, визначених навчальною програмою;
• глибина знань - усвідомленість існуючих зв'язків між групами знань;
• гнучкість знань - уміння учнів застосовувати набуті знання у стандартних і нестандартних ситуаціях; знаходити варіативні способи використання знань; уміння комбінувати новий спосіб діяльності із вже відомих;
• системність знань - усвідомлення структури знань, їх ієрархії і послідовності, тобто усвідомлення одних знань як базових для інших;
• міцність знань - тривалість збереження їх в пам'яті, відтворення їх в необхідних ситуаціях.

       Знання є складовою умінь учнів діяти. Уміння виявляються в різних видах діяльності і поділяються на розумові і практичні.

Ціннісні ставлення виражають особистий досвід учнів, їх дії, переживання, почуття, які виявляються у відносинах до оточуючого (людей, явищ, природи, пізнання тощо). У контексті компетентнісної освіти це виявляється у відповідальності учнів, прагненні закріплювати позитивні надбання в освітній діяльності, зростанні вимог до свої навчальних досягнень.

Ці орієнтири покладено в основу чотирьох рівнів навчальних досягнень учнів: початкового, середнього, достатнього, високого.

Вони визначаються за такими характеристиками:

Перший рівень - початковий. Відповідь учня (учениці) фрагментарна, характеризується початковими уявленнями про предмет вивчення.

Другий рівень - середній. Учень (учениця) відтворює основний навчальний матеріал, виконує завдання за зразком, володіє елементарними вміннями навчальної діяльності.

Третій рівень - достатній. Учень (учениця) знає істотні ознаки понять, явищ, зв'язки між ними, вміє пояснити основні закономірності, а також самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, володіє розумовими операціями (аналізом, абстрагуванням, узагальненням тощо), вміє робити висновки, виправлятидопущені помилки. Відповідь учня (учениця) правильна, логічна, обґрунтована, хочаїм бракує власних суджень.

Четвертий рівень - високий. Знання учня (учениці) є глибокими, міцними,

системними; учень (учениця) вміє застосовувати їх для виконання творчих завдань, його (її) навчальна діяльність позначена вмінням самостійно оцінювати різноманітні ситуації, явища, факти, виявляти і відстоювати особисту позицію.

Водночас, визначення високого рівня навчальних досягнень, зокрема оцінки 12 балів, передбачає знання та уміння в межах навчальної програми і не передбачає участі школярів у олімпіадах, творчих конкурсах тощо.

Кожний наступний рівень вимог вбирає в себе вимоги до попереднього, а також додає нові характеристики.

Критерії оцінювання навчальних досягнень реалізуються в нормах оцінок, які встановлюють чітке співвідношення між вимогами до знань, умінь і навичок, які оцінюються, та показником оцінки в балах.

Навчальні досягнення здобувачів у 1-2 класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню, у 3-4 – формувальному та підсумковому (бальному) оцінюванню.

Формувальне оцінювання учнів 1 класу проводиться відповідно до Методичних рекомендацій щодо формувального оцінювання учнів 1 класу (листиМОН від 18.05.2018 №2.2-1250 та від 21.05.2018 №2.2-1255; Наказів Міністерства освіти і науки України від 20.08.2018 р. №924 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів першого класу у Новій українській школі»; Наказу Міністерства освіти і науки України від 27.08.2019 р. №1154 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів другого класу»). Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати, виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях.

Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою.

Здобувачі початкової освіти проходять державну підсумкову атестацію, яка здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів освіти та (або) якості освіти.

З метою неперервного відстеження результатів початкової освіти, їх прогнозування та коригування можуть проводитися моніторингові дослідження навчальних досягнень на національному, обласному, міському рівнях, а також в закладі на рівні окремих класів. Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей початкової освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення.

Навчальні досягнення учнів 3-4 класів здійснюється відповідно до Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи затверджених Наказом Міністерства освіти і науки України від 21.08.2013 №1222 «Про затвердження орієнтовних вимог до оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти» зі змінами, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 19.08.2016 р. №1009 «Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 21.08.2013 р. №1222».

Навчальні досягнення учнів 5-11 класів оцінюються відповідно критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів затвердженого наказом Міністерства освіти і науки, молота та спорту від 13.04.2011 р. №329 «Про затвердження Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти» зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11 травня 2011 р. За №566/19304.

Видами оцінювання навчальних досягнень учнів, що використовуються в закладі є поточне, тематичне, семестрове, річне оцінювання та державна підсумкова атестація.

Поточне оцінювання - це процес встановлення рівня навчальних досягнень учня (учениці) в оволодінні змістом предмета, уміннями та навичками відповідно до вимог навчальних програм.

Об'єктом поточного оцінювання рівня навчальних досягнень учнів є знання, вміння та навички, самостійність оцінних суджень, досвід творчої емоційно-ціннісного ставлення до навколишньої дійсності.

Поточне оцінювання здійснюється у процесі вивчення теми. Його основними завдання встановлення й оцінювання рівнів розуміння і первинного засвоєння окремих елементів змісту теми, встановлення зв'язків між ними та засвоєним змістом попередніх тем, закріплення знань, умінь і навичок.

Формами поточного оцінювання є індивідуальне, групове та фронтальне опитування; робота з діаграмами, графіками, схемами; робота з контурними картами; виконання учнями різних видів письмових робіт;формувальне оцінювання; взаємоконтроль учнів у парах і групах; самоконтроль тощо. В умовах упровадження зовнішнього незалежного оцінювання особливого значення набуває тестова форма контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів.

Інформація, отримана на підставі поточного контролю, є основною для коригування роботи вчителя на уроці.

Тематичному оцінюванню навчальних досягнень підлягають основні результати вивчення теми (розділу).

Тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів забезпечує:

- усунення безсистемності в оцінюванні;

- підвищення об'єктивності оцінки знань, навичок і вмінь;

- індивідуальний та диференційований підхід до організації навчання;

- систематизацію й узагальнення навчального матеріалу;

- концентрацію уваги учнів до найсуттєвішого в системі знань з кожного предмета.

Тематична оцінка виставляється на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми впродовж її вивчення з урахуванням поточних оцінок, різних видів навчальних робіт (практичних, лабораторних, самостійних, творчих, контрольних робіт) та навчальної активності школярів. Перед початком вивчення чергової теми всі учні мають бути ознайомлені з тривалістю вивчення теми (кількість занять); кількістю й тематикою обов'язкових робіт і термінами їх проведення; умовами оцінювання.

Оцінка за семестр виставляється за результатами тематичного оцінювання, а за рік - на основі семестрових оцінок.

Учень (учениця) має право на підвищення семестрової оцінки. При цьому, відповідно до Положення про золоту медаль "За високі досягнення в навчанні" та срібну медаль "За досягнення в навчанні", затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 17.03.2015 року № 306 підвищення результатів семестрового оцінювання шляхом коригування не дає підстав для нагородження випускників Золотою або Срібною медаллю.

• Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів, що використовуються,- оприлюднюються та можуть розроблятися з предметів робочого навчального плану. Учні інформуються про правила, процедури та критерії оцінювання навчальних досягнень.
• Здійснення постійного аналізу динаміки навчальних досягнень учнів відбувається протягом навчального року, шляхом написання підсумкових робіт та їх аналізу. Прослідковується відповідність між результатами державної підсумкової атестації, моніторингів семестрового та річного оцінювання з предметів.
• Освітній процес передбачає розвиток в учнів почуття відповідальності за результати власної освітньої діяльності.
• У ході оцінювання навчальних досягнень учнів забезпечується дотримання принципів академічної доброчесності. На виставлення оцінки не можуть впливати ніякі інші чинники, крім навчальних.

5. Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної (науково – педагогічної) діяльності педагогічних працівників

Внутрішня система забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності в  опорному закладі «Шишацька спеціалізована школа ім.В.І.Вернадського Шишацької селищної ради Полтавської області»  передбачає підвищення якості професійної підготовки фахівців відповідно до очікувань суспільства.

Вимоги до педагогічних працівників  опорного закладу «Шишацька спеціалізована школа ім.В.І.Вернадського Шишацької селищної ради Полтавської області» встановлюються у відповідності до розділу VІІ Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 року №2143-ѴІІІ, чинного з 28.09.2017 року. 
Процедура призначення на посаду педагогічних працівників регулюється чинним законодавством (обрання за конкурсом, укладення трудових договорів) відповідно до встановлених вимог (ст. 24 Закону «Про загальну середню освіту»).

 Основними критеріями оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників є:

• • стан забезпечення кадрами відповідно фахової освіти;
  • освітній рівень педагогічних працівників;
  • результати атестації;
  • систематичність підвищення кваліфікації;
  • наявність педагогічних звань, почесних нагород;
  • наявність авторських програм, посібників, методичних рекомендацій, статей тощо;
  • участь в експериментальній діяльності;
  • результати освітньої діяльності;
  • оптимальність розподілу педагогічного навантаження;
  • показник плинності кадрів.

З метою вдосконалення професійної підготовки педагогів закладу шляхом поглиблення, розширення й оновлення професійних компетентностей організовується підвищення кваліфікації педагогічних працівників. Щорічне підвищення кваліфікації педагогічних працівників здійснюється відповідно до статті 59 Закону України “Про освіту”,  постанови Кабінету Міністрів України №800 від 21.08.2019 та листа Міністерства освіти і науки України №1/9-683 від 04.11.2019. Формами підвищення кваліфікації є інституційна (очна (денна, вечірня), заочна, дистанційна, мережева), дуальна, на робочому місці тощо. Форми підвищення кваліфікації можуть поєднуватись.

Основними видами підвищення кваліфікації є:

• навчання за програмою підвищення кваліфікації при МОІППО;
• стажування;
• участь у семінарах, практикумах, тренінгах, вебінарах, майстер-класах тощо.

Щорічний план підвищення кваліфікації педагогічних працівників затверджує педагогічна рада.

Показником ефективності та результативності діяльності педагогічних працівників є їх атестація та сертифікація, яка проводиться відповідно до частини четвертої статті 54 Закону України «Про освіту», постанови Кабінету Міністрів України №1190 від 27.12.2018 року та  на підставі п.1.5, п.2.1, п.2.2 Типового положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України №930 від 06.10.2010 (зі змінами, затвердженими наказом МОН України №1473 від 20.12.2011 та №1135 від 08.08.2013).

Визначення рівня результативності діяльності педагога, оцінювання за якими може стати підставою для визначення його кваліфікаційного рівня наведено в таблиці «Критерії оцінювання роботи вчителя».

І. Професійний рівень діяльності вчителя

6. Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівників

Управлінська діяльність адміністрації закладу на сучасному етапі передбачає вирішення низки концептуальних  положень, а саме:

• • створення умов для переходу від адміністративного стилю управління до громадсько-державного;
  • раціональний розподіл роботи між працівниками школи з урахуванням їх кваліфікації, досвіду та ділових якостей;
  • забезпечення оптимальної організації освітнього процесу, який би забезпечував належний рівень освіченості і вихованості випускників та підготовку їх до життя в умовах ринкових відносин;
  • визначення найбільш ефективних для керівництва шляхів і форм реалізації стратегічних завдань, які б повною мірою відповідають особливостям роботи та діловим якостям адміністрації, раціональне витрачення часу всіма працівниками;
  • правильне і найбільш ефективне використання навчально-матеріальної бази та створення сприятливих умов для її поповнення в умовах ринкових відносин;
  • забезпечення високого рівня працездатності всіх учасників освітнього процесу;
  • створення здорової творчої атмосфери в педагогічному колективі.

Сучасні виклики освітнього менеджменту вимагають від керівника закладу   таких фахових компетенцій:

• • прогнозувати позитивне майбутнє і формувати дух позитивних змін;
  • забезпечувати відкрите керівництво;
  • вивчати інтереси і потреби місцевої громади й суспільства в цілому, щоб визначати нові цілі і завдання;
  • організовувати роботу колективу на досягнення поставлених цілей;
  • працювати над залученням додаткових ресурсів для якісного досягнення цілей;
  • постійно вчитися і стимулювати до цього членів педагогічного колективу.

 Діяльність керівника закладу визначається такими чинниками:

- рівнем його компетентності;

- обраною концепцією власної діяльності;

- рівнем розвитку і спрямованості організаційної культури закладу.

Установити ефективність навчально-виховного процесу, якість створених умов для його проведення, вплив керівника на продуктивність роботи школи неможливо без належної оцінки результатів його діяльності.

Однією з форм контролю діяльності педагогічних працівників, до яких належать і керівники закладу освіти, є атестація. Метою даного процесу контролю за діяльністю закладу є:

- найбільш раціональне використання спеціалістів, підвищення ефективності їх праці та відповідальності за доручену справу;

- сприяння подальшому покращенню підбору і вихованню кадрів, підвищення їх ділової кваліфікації;

- посилення матеріальної і моральної зацікавленості працівників;

- забезпечення більш тісного зв’язку заробітної плати з результатами їхньої праці;

- визначення відповідності займаній посаді;

- стимулювання їх професійного та посадового зростання.

Оцінювання управлінської діяльності складається з чотирьох етапів:

І. Підготовчого.

ІІ. Основного.

ІІІ. Підсумково-корекційного.

ІV. Регулятивно-корекційного.

На підготовчому етапі відповідальною особою проводиться відбір, систематизація та аналіз матеріалів, що характеризує динаміку розвитку навчального закладу, рівень управлінської діяльності його керівників. З цією метою вивчаються:

• матеріали попередньої експертизи управління освітнім процесом та тематичного вивчення окремих питань, що стосуються організації діяльності закладу;

• відповідність роботи закладу особливим умовам здійснення освітньої діяльності;

• результативність роботи закладу освіти щодо розвитку творчих здібностей школярів (участь у предметних олімпіадах різного рівня, учнівських турнірах, конкурсах, МАН тощо);

• робота педагогічного колективу щодо розробки та впровадження авторських програм, навчальних посібників, підручників;

        Аналізуються статистичні дані:

• результати освітньої діяльності учнів на кінець навчального року;

• охоплення учнів гарячим харчуванням;

• випадки дитячого травматизму, що сталися під час освітнього процесу;

• плинність керівних та педагогічних кадрів;

• наявність конфліктних ситуацій у колективі, скарг на роботу закладу.

        Другий, основний, етап комплексно-цільової програми має такі розділи: діагностичний, аналітично-регулятивний, контрольно-діагностичний, мотиваційно-діагностичний, контрольно-регулятивний, аналітичний.

Мета діагностичного дослідження – самоаналіз та самооцінка управлінської діяльності керівниками закладу.

Аналітично-регулятивний має за мету внесення коректив в управлінську діяльність керівників за результатами самоекспертизи.

Контрольно-аналітичний передбачає отримання інформації про соціально-психологічний клімат у закладі освіти та рівень знань учнів.

Мотиваційно-діагностичний дозволяє висунути пропозиції щодо визначення об’єктів та підходів для проведення експертизи. Експертною групою та керівниками навчального закладу укладається робоча програма експертизи управління освітнім процесом. Складається вона з трьох блоків: інваріантного, варіативного та замовленого.

До інваріантного блоку входять питання, що дозволяють визначити рівень управлінської діяльності, наявність свідомого цілеспрямованого регулювання складних процесів та організаційних відносин у закладі освіти та в кожному з його підрозділів.

Перелік питань варіативного блоку визначається з урахуванням підсумкових матеріалів комплексних соціально-психологічних досліджень та результатів контрольних робіт.

Питання третього блоку складаються на основі замовлення керівників навчального закладу про надання методичної допомоги в організації управлінської діяльності та навчально-виховного процесу.

Контрольно-регулятивне вивчення визначає відповідність діяльності керівників закладу нормативним аспектам управління, проблеми і резерви розвитку закладу, напрямки надання методичної допомоги. Його структура:

• проведення експертизи управління освітнім процесом безпосередньо у закладі;
• індивідуальна контрольно-регулятивна робота з питань управління;
• надання методичної допомоги за заявкою керівництва закладу;
• оперативне усунення керівництвом виявлених недоліків.

        Аналітичний розділ має на меті висловити загальну оцінку управлінської діяльності, підготувати висновки та пропозиції.

Третій, підсумково-корекційний етап поділяється на підсумковий та корекційний. Підсумковий містить глибокий аналіз предмета експертизи, формування банку даних за її результатами, планування розвитку закладу освіти.

Корекційний - має на меті регулювання та корекцію управлінської діяльності, виявлення якісних змін предмета експертизи та прогнозування розвитку закладу.

Регулятивно-корекційний етап - передбачає вдосконалення та коригування окремих напрямків та форм управління освітнім процесом.

Зокрема, експертами контролюються законодавчі, нормативні та правові аспекти діяльності закладу, дотримання в ньому державного стандарту загальної середньої освіти, забезпечення соціального захисту, охорони життя, здоров`я та прав учасників освітнього процесу.

Керівниками закладу створюються необхідні умови для оптимальної діяльності учасників освітнього процесу, усуваються виявлені недоліки в роботі, здійснюється реалізація програм стратегічного розвитку закладу. Вимоги до ділових та особистісних якостей керівників закладу освіти: - цілеспрямованість та саморозвиток;

- компетентність;

- динамічність та самокритичність;

- управлінська етика;

- прогностичність та аналітичність;

- креативність, здатність до інноваційного пошуку.

- здатність приймати своєчасне рішення та брати на себе відповідальність за результат діяльності.

Ефективність управлінської діяльності керівника закладу включає стан реалізації його управлінських функцій, основних аспектів та видів діяльності, ступінь їх впливу на результативність освітнього процесу, а саме:

1. Саморозвиток та самовдосконалення керівника у сфері управлінської діяльності.

2. Стратегічне планування базується на положеннях концепції розвитку закладу, висновках аналізу та самоаналізу результатів діяльності.

3. Річне планування формується на стратегічних засадах розвитку закладу.

4. Здійснення аналізу і оцінки ефективності реалізації планів, проектів.

5. Забезпечення професійного розвитку вчителів, методичного супроводу молодих спеціалістів.

6. Поширення позитивної інформації про заклад.

7. Створення повноцінних умов функціонування закладу (безпечні та гігієнічні).

8. Застосування ІКТ-технологій у освітньому процесі.

9. Забезпечення якості освіти через взаємодію всіх учасників освітнього процесу.

10. Позитивна оцінка компетентності керівника з боку працівників.

Відповідальними за впровадження та вдосконалення системи забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності в закладі є директор,  заступники директора з навчально-виховної та виховної роботи, педагогічні працівники, методичні асоціації, педагогічна рада закладу освіти. 

З метою позитивного впливу на якість освіти необхідним є організаційний компонент у процесі формування внутрішньої системи, а саме:

▪ виокремлення в структурі закладу освіти осіб, що беруть участь у процесі управління якістю освіти (завуч, координатор програм, керівник методоб’єднання);

▪ проведення заходів щодо навчання адміністративних та педагогічних працівників школи навичкам роботи для забезпечення якості освітнього процесу, підвищення оцінної культури педагогів; 

▪ розширення зв'язків закладу освіти з іншими освітніми установами, науковими організаціями, що спеціалізуються на вирішенні проблем управління якістю освіти.

Критерії ефективності управлінської діяльності в  в  опорному закладі «Шишацька спеціалізована школа ім.В.І.Вернадського Шишацької селищної ради Полтавської області» щодо забезпечення функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти:

- наявність нормативних документів, де закріплені вимоги до  якості освітнього процесу (модель випускника, освітня програма);

- оптимальність та дієвість управлінських рішень;

- керованість процесу управління забезпеченням функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти (наявність посадових осіб, які відповідають за управління якістю освітнього процесу);

- формування освітньої програми закладу освіти (раціональність використання інваріантної, варіативної складової);

- підвищення показника відповідності засвоєних здобувачами освіти рівня та обсягу знань, умінь, навичок, інших компетентностей вимогам стандартів освіти;

- кореляція показників успішності з результатами державної підсумкової атестації, зовнішнього незалежного оцінювання;

- наявність та ефективність системи моральних стимулів для досягнення високого рівня якості освітнього процесу.

7. Забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, зокрема для самостійної роботи здобувачів освіти

Одним із основних елементів забезпечення якості освітнього процесу в опорному закладі «Шишацька спеціалізована школа ім.В.І.Вернадського Шишацької селищної ради Полтавської області» є наявність відповідних ресурсів (кадрових, матеріально-технічних, навчально-методичних та інформаційних) та ефективність їх застосування.

 Навчальні програми, за якими здійснюється освітній процес здобувачів загальної середньої освіти, забезпечують можливість досягнення компетентностей. 
Освітній процес  здійснюється у 21 класній кімнаті, 3 майстернях, спортивному залі, у кабінетах фізики-1, хімії - 1, біології -1, англійської мови-1, інформатики - 2;  хореографії -1, історії -1, укр. мови – 1, географії – 1, презентаційний – 1, математики – 1.

        У наявності навчальні програми з усіх освітніх предметів.

Створене належне освітнє середовище для  здійснення освітнього процесу у 1-2 класах  відповідно до Концепції «НУШ».

     Бібліотечний фонд закладу нараховує 25598 примірників, зокрема: художньої літератури 16388 примірників, підручників - 5229, методичної – 158, науково-популярної - 2270, довідкової -  560.

Крім того: комп’ютери – 129(104),телевізорів -4, мультимедійні  комплекси -6, інтерактивні комплекси  -7, акустична апаратура -1, DVD- 3, музичні цетри – 4, цифровий фотоапарат – 1, відеокамера – 1.

Забезпеченість освітнього процесу навчальною літературою становить 90 %. 

Опорний заклад «Шишацька спеціалізована школа ім.В.І.Вернадського Шишацької селищної ради Полтавської області» має доступ до мережі Інтернет,   електронну пошту vernadsky_liceum@bigmir.net. 

  8. Забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти

У  Опорному  закладі «Шишацька спеціалізована школа ім.В.І.Вернадського Шишацької селищної ради Полтавської області» здійснюється збір, узагальнення, аналіз та використання відповідної інформації для ефективного управління освітнім процесом та іншою діяльністю. 
Ефективному управлінню якістю освітньої діяльності в закладі освіти сприяють електронна система збирання й аналізу інформації та частково система електронного документообігу.

Для обміну інформацією з якості освітнього процесу використовується відео- аудіо- і магнітні носії інформації, розмножувальна техніка. Інформаційна система управління освітнім процесом школи – це програмно-апаратний комплекс, який забезпечує основні функції роботи з документами в електронному вигляді. До її основних функцій належить реєстрація документів, розробка та збереження документів в електронному вигляді, направлення документів на розгляд та виконання, контроль проходження та виконання документів, пошук документів за різним параметром, введення, підтримки та зберігання будь-яких типів документів, захист від несанкціонованого доступу.

Структура інформаційних систем школи включає такі підсистеми:

· електрона система звітності;

· електронна база даних учнів школи;

· електронна база даних педагогічних працівників;

· електронні книги наказів;

·електронна книга педрад.

         Електронні освітні ресурси забезпечують публічність інформації про освітні програми; перелік навчальних дисциплін, логічну послідовність їх вивчення, перелік підручників, розклад уроків.

 У закладі створений банк даних (статистика) за результатами освітнього процесу та освітньої діяльності:

 - статистична інформація форм ЗНЗ-1, 1-ЗСО, 83-РВК .

 Для забезпечення більш широких і різноманітних зв'язків закладу із зовнішнім середовищем, у тому числі доступу до різних баз даних, джерел опорний заклад підключено до Інтернету. Є зона Wі-Fі підключення.

         Для забезпечення створення єдиного інформаційного поля та забезпечення публічності інформації про заклад освіти в  опорному закладі функціонує офіційний сайт закладу https://vernadskyschool.pl.ua. 

Публічність інформації про діяльність  закладу  забезпечується згідно зі статтею 30 Закону України «Про освіту».

 На офіційному сайті розміщуються:

 - статут закладу освіти;

 - ліцензія на провадження освітньої діяльності;

 - структура та органи управління закладу освіти;

 - кадровий склад закладу освіти згідно з ліцензійними умовами; 
- освітні програми, що реалізуються в закладі освіти, та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою; 
- територія обслуговування, закріплена за закладом освіти його засновником; 
- ліцензований обсяг та фактична кількість осіб, які навчаються у закладі освіти; 
- мова освітнього процесу;

 - наявність вакантних посад;

 - матеріально-технічне забезпечення закладу освіти;

- річний звіт про діяльність закладу освіти;

 - правила прийому до закладу освіти;

 - умови доступності закладу освіти для навчання осіб з особливими освітніми потребами; 
Крім зазначеного, на сайті розміщуються фінансові звіти про надходження та використання всіх коштів, отриманих як благодійна допомога. 
Інформація, що підлягає оприлюдненню на офіційному сайті, систематично поновлюється. 
З метою використання інформаційно-комунікаційних технологій для ефективного управління освітнім процесом в закладі освіти створено інформаційно-освітнє середовище на порталі інформаційної системи управління освітою (ІСУО).

9.  Безпечне освітнє середовище опорного закладу

У законодавстві загальні вимоги, які забезпечують безпечне освітнє середовище закладу  регулює Закон “Про освіту”. Права та обов’язки всіх учасників освітнього процесу визначаються в ньому у 53, 54 та 55 статтях. Визначаємо три основні складові безпечного освітнього середовища:

• безпечні й комфортні умови праці та навчання;
• відсутність дискримінації та насильства;
• створення інклюзивного і мотивувального простору.

Створення безпеки спрямоване на виконання таких завдань:

• формування в учнів компетентностей, важливих для успішної соціалізації особистості;
• впровадження демократичної культури, захист прав дитини і формування демократичних цінностей;
• запобігання та протидія таким негативним явищам серед дітей та учнівської молоді як насильство, кібербулінг, булінг тощо;
• формування у дітей і підлітків життєвих навичок (психосоціальних компетентностей), які сприяють соціальній злагодженості, відновленню психологічної рівноваги;
• запобігання та протидія торгівлі людьми, формування у школярів таких життєвих навичок, як спілкування, прийняття рішень, критичне мислення, управління емоціями, стресами та конфліктними ситуаціями, формування цінностей та набуття відповідних компетентностей;
• формування морально-етичних, соціальних, громадянських ціннісних орієнтирів, виховання національно свідомої, духовно багатої, фізично досконалої особистості;
• профілактика девіантної поведінки, правопорушень та злочинності серед неповнолітніх;
• профілактика залежностей та шкідливих звичок, пропаганда здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров’я як найвищої соціальної цінності;
• формування творчого середовища, залучення учнів в позаурочний час до  спорту, творчості, мистецтва, інших громадських заходів з метою їх позитивної самореалізації, соціалізації;
• розвиток творчої співпраці педагогічного колективу, учнів і батьків на засадах педагогіки партнерства.

10. Інклюзивне освітнє середовище, універсальний дизайн та розумне пристосування

Заклад освіти забезпечує здобувача освіти з особливими освітніми потребами інклюзивним освітнім середовищем :

 - необхідними ресурсами освітнього процесу, що мають відповідати ліцензійним та акредитаційним вимогам;

 - умовами доступності закладу освіти для навчання осіб з особливими освітніми потребами.

 Право на доступну освіту зазначеної категорії дітей реалізується за бажанням батьків шляхом організації індивідуальної форми навчання.

 Заклад освіти за потреби утворює інклюзивні та/або спеціальні групи і класи для навчання осіб з особливими освітніми потребами відповідно до індивідуальної програми розвитку та з урахуванням їхніх індивідуальних потреб і можливостей (стаття 20 Закону України «Про освіту»).

         Практичне впровадження інклюзивного середовища базується на принципах універсального дизайну та розумного пристосування.

         У закладі освіти створено необхідні умови для навчання осіб з особливими освітніми потребами:

 1.Класна кімната на першому поверсі.

 2.Внутрішні туалети на першому поверсі.

 3.Роздягальня в класній кімнаті.

 4.Шкільна їдальня на першому поверсі.

 5. При вході до школи розташовано пандус для колісних крісел. 
6. Освітній процес у разі потреби забезпечується навчальною, методичною та науковою літературою на паперових та електронних носіях завдяки фондам шкільної бібліотеки.

Моніторинг якості освіти осіб з особливими освітніми потребами

         Основними завданнями  моніторингу інклюзивного навчання є:

• • Відстеження  здобуття дітьми з особливими освітніми потребами освіти відповідного рівня у середовищі здорових однолітків відповідно до Державного стандарту загальної середньої освіти;
  • Контроль забезпечення різнобічного розвитку дітей, реалізація їх здібностей;
  • Створення корекційно-розвиткового середовища для задоволення освітніх потреб учнів з особливими освітніми потребами;
  • Створення позитивного мікроклімату у закладі для класів з  інклюзивним навчанням, формування активного міжособистісного спілкування дітей з особливими освітніми потребами з іншими учнями;
  • Забезпечення диференційованого психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами;
  • Надання консультативної допомоги сім’ям, які виховують дітей з особливими освітніми потребами, залучення батьків до розроблення індивідуальних планів та програм навчання.

11. Вивчення та самооцінювання якості освіти

Функції самооцінювання

• • Отримання порівняльних даних, виявлення динаміки і факторів впливу на динаміку.
  • Упорядкування інформації про стан і дина­міку якості освітнього процесу.
  • Координація діяльності організаційних струк­тур (шкільні методичні об’єднання, творчі групи) задіяних у проце­дурах моніторингу.

Види самооцінювання

• • Моніторинг навчальних досягнень здобувачів освіти.
  • Моніторинг педагогічної діяльності.
  • Моніторинг за освітнім середовищем.

 Напрями самооцінювання

• • узгодження управління (якщо школа відповідає певним стандартам в осві­ті, автоматично забезпечується адекватний рівень її діяльності);
  • Діагностика або визначення рівня академічних навичок учнів незалежно від їх особистості;
  • Вивчення діяльності (включає заміри «вхо­ду» і «виходу» системи);
  • Статичний показник  (надає можливість од­ночасно зняти показники за одним або кіль­кома напрямами діяльності школи, порівняти отриманий результат з нормативом і визна­чити відхилення від стандарту, здійснити аналіз і прийняти управлінське рішення);
  • Динамічний показник (багаторазовий за­мір певних характеристик під час усього циклу діяльності);
  • Психологічний показник (постійне відстеження певних особливостей у ході на­вчальної діяльності);
  • Внутрішній показник ефективності (спо­стереження за динамікою становлення колективу,  прогнозування проблем,  які мо­жуть з’явитися у майбутньому);
  • Самооцінювання  освітніх систем (оцінювання стану системи, в якій відбуваються зміни, з подаль­шим прийняттям управлінського рішення);
  • Педагогічний моніторинг (супровідний конт­роль та поточне коригування взаємодії вчи­теля й учня в організації і здійсненні освітнього процесу);
  • Освітній моніторинг (супровідне оцінювання і поточна регуляція будь-якого процесу в освіті);
  • Учнівське самооцінювання (комплекс психолого-педагогічних процедур, які супроводжують процес засвоєння учнями знань, сприяють ви­робленню нової інформації, необхідної для спря­мування дій на досягнення навчальної мети);
  • Самооцінювання загальноосвітньої підготовки учнів (систематичне відстеження досягнення державних вимог підготовки учнів за осно­вними навчальними дисциплінами);
  • Моніторинг результативності освітнього процесу (пока­зує загальну картину дій усіх факторів, що впливають на навчання та виховання, і визначає напрями, які потребують більш детального дослідження).

Форми самооцінювання

• • Самооцінка власної діяльності на рівні пе­дагога, учня, адміністратора.
  • Внутрішня оцінка діяльності ке­рівниками шкільних методичних об’єднань.
  • Зовнішнє оцінювання діяльності.

Етапи проведення самооцінювання

Терміни проведення моніторингу визнача­ються планом роботи школи на  кожен навчальний рік.

Самооцінювання  включає три етапи:

а)  підготовчий — визначення об’єкта вивчення, визначення мети, критерії оцінювання, розробка інструментарію і механізму відсте­ження, визначення термінів;

б)   практичний (збір інформації) — аналіз доку­ментації, тестування, контрольні зрізи, анке­тування, цільові співбесіди, самооцінка тощо;

в)  аналітичний — систематизація інформації, аналіз інформації, коректування, прогнозу­вання, контроль за виконанням прийнятих управлінських рішень.

12. Виконавці

Виконавцями самооцінювання  є: заступники ди­ректора, керівники шкільних методичних об’єднань, члени творчих груп, педагогічні працівники певної спеціалізації, вчителі-предметники, класні керівники, представники соціально-психологічної служби школи.

13. Функціональні обов’язки учасників самооцінювання

       Адміністрація закладу:

• • ініціює розроблення стратегії розвитку школи;
  • розробляє і втілює внутрішкільну сис­тему забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти;
  • установлює і затверджує порядок, періо­дичність проведення до­сліджень;
  • забезпечує необхідні ресурси для організації освітнього процесу;
  • сприяє визначенню напрямків підвищення кваліфікації педагогічних працівників;
  • забезпечує реалізацію освітньої програми;
  • визначає шляхи подальшого розвитку закладу;
  • приймає управлінські рішення щодо розвитку якості освіти на основі результатів моніторингу.

  Рада забезпечення якості освіти:

• • Бере участь у розробленні інструментарію;
  • Бере участь у розробленні критеріїв оцінювання результативності освітнього процесу та професійної діяльності педагогів;
  • проводить  експертизу, дослідження, анкетування, опитування та оцінювання здобувачів освіти;
  • аналізує результати зібраної інформації;
  • веде облік результатів;
  • готують пропозиції для адміністрації щодо удосконалення освітнього процесу.

Педагогічна рада закладу:

• • участь у розробленні методики оцінювання;
  • вибір критеріїв і показників, що характеризують стан і динаміку розвитку системи забезпечення якості освіти;
  • визначення способів оприлюднення інформації  та показників розвитку системи моніторингу;
  • вивчення, узагальнення і поширення інноваційного досвіду педагогічних працівників;
  • затвердження освітньої програми закладу та стратегії розвитку та положення про академічну доброчесність;
  • сприяння підвищенню кваліфікації педагогічних працівників, розвитку їх творчих ініціатив.

Класний керівник:

• • проводить контроль за всеобучем кожного учня;
  • своєчасно доводить підсумки до відома батьків;
  • надає інформацію для самооцінювання.

 Учитель:

• • визначає й аналізує рівень навчальних до­сягнень учнів з предметів за результатами тестування, контрольних зрізів, поточного, тематичного та  підсумкового оцінювання за семестри, навчальний рік;
  • визначає шляхи підвищення навчальних досягнень учнів;
  • своєчасно подає інформацію для оцінювання результативності.

14. Критерії щодо здійснення внутрішнього забезпечення якості освіти

 14.1. Об’єктивність з метою максимального уник­нення суб’єктивних оцінок, урахування всіх результатів (позитивних і негативних), ство­рення рівних умов для всіх учасників освітнього процесу;

14.2. Валідність для повної і всебічної відпові­дальності пропонованих контрольних завдань змісту досліджуваного матеріалу, чіткість критеріїв виміру та оцінки, можливість підтвердження позитивних і негативних результатів, які отримуються різними спо­собами контролю

 14.3. Надійність результатів, що отримуються при повторному контролі, який проводять інші особи;

14.4. Врахування психолого-педагогічних особливостей;

14.5. Систематичність у проведенні етапів і ви­дів досліджень у певній послідовності та за відповідною системою;

14.6.    Гуманістична спрямованість з метою створення умов доброзичливості, довіри, поваги до особистості, позитивного емоційного клімату.

14.7.    Результати моніторингу мають тільки стиму­люючий характер для змін певної діяльності.

15. Заключні положення

Однією з важливих проблем забезпечення  якості освітнього  процесу в цілому залишається  оцінка ефективності управління освітнім процесом зокрема,   тому дана модель передбачає можливість вироблення  своєї системи критеріїв, чинників, за якими можна оцінювати ефективність освітнього  процесу, що дасть можливість вносити  відповідні корективи в його організацію.

Рівень розвитку сучасної освіти вимагає від закладу  високорозвиненого вміння обирати форми, методи, типи управління педагогічним колективом, ставити серйозні вимоги до його ділових та особистісних якостей, серед яких:

• • цілеспрямованість та саморозвиток;
  • компетентність;
  • динамічність та самокритичність;
  • управлінська етика;
  • прогностичність та  аналітичність;
  • креативність, здатність до інноваційного пошуку.
  • здатність приймати своєчасне рішення та брати на себе відповідальність за результат діяльності.

Разом з тим, ефективність управлінської діяльності закладу характеризується станом реалізації його управлінських функцій, основних аспектів та видів діяльності, ступенем їх впливу на результативність освітнього процесу з урахуванням основних чинників, для яких проводиться самоаналіз:

1. Стратегічне планування розвитку  закладу, основане на висновках аналізу та самоаналізу результатів діяльності.
2. Річне планування розвитку навчального закладу формується на стратегічних засадах.
3. Здійснення аналізу і оцінки ефективності реалізації планів, проектів.
4. Реальне календарне планування враховує усі напрямки діяльності школи та доводиться до відома  усіх рівнів.
5. Забезпечення професійного розвитку вчителів, методичного супроводу молодих спеціалістів.
6. Поширення позитивної інформації про заклад (засобами вебсайтів, інформаційних бюлетенів, громадських конференцій, семінарів, контактів з ЗМІ тощо).
7.  Створення повноцінних умов функціонування закладу (безпечні та гігієнічні). Наявність засобів для фізичного, інтелектуального розвитку учнів та педколективу.
8. Застосування ІКТ-технологій у навчально-виховному процесі та повсякденному житті.
9. Забезпечення якості освіти через взаємодію всіх учасників освітнього процесу.

10. Позитивна оцінка компетентності керівника з боку працівників та громадськості.