АНАЛІТИЧНА ДОВІДКА

про результати моніторингового дослідження за напрямом

«Освітнє середовище закладу освіти»

Відповідно до чинних нормативно – правових документів щодо організації моніторингових досліджень, наказу від 29.08.2025 №125 «Про створення робочої групи та проведення у опорному закладі щорічного самооцінювання якості освіти за напрямом «Освітнє середовище закладу освіти» у 2025-2026 навчальному році» та з метою підвищення якості освітнього процесу були проведені моніторингові дослідження освітнього середовища опорного закладу (за результатами аналізу інформації, отриманої під час спостереження за освітнім середовищем закладу, анкетування учнів, батьків, педагогів та вивчення документації).

Самооцінювання здійснювалося за трьома вимогами: 1.1. Забезпечення комфортних і безпечних умов навчання та праці. 2. Створення освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації.

3. Формування інклюзивного, розвивального та мотивуючого до навчання освітнього простору.

У анкетуванні взяли участь 50 педагогів, 30 учнів 9-11 класів та 30 батьків учнів 1-11 класів.

Для вивчення напряму «Освітнє середовище» використано методи збору інформації та інструменти, рекомендовані Державною службою якості освіти, та інформаційну систему зовнішнього оцінювання освітніх та управлінських процесів у закладах освіти «EvaluEd».

Вимога. 1.1. Забезпечення комфортних і безпечних умов навчання та праці

Критерій 1.1.1. Приміщення і територія закладу освіти є безпечними та комфортними для навчання та праці

Робочою групою було встановлено, що облаштування території закладу та розташування приміщень є безпечним. Територія обнесена парканом, який потребує ремонту. У внутрішньому дворі ліцею розміщено лави для відпочинку та столики. Територія недоступна для несанкціонованого заїзду транспортних засобів, про що видано наказ, а приміщення – для доступу сторонніх осіб. Відсутні сухостійні та колючі дерева, кущі, гриби та рослини з отруйними властивостями. Територія закладу у вечірній та нічний час освітлюється. Огляд території щодо її безпечності для організації освітнього процесу здійснюється щоденно директором та заступником директора з господарської роботи. У приміщенні закладу ведеться відеоспостереження, а отже, несанкціонований доступ сторонніх осіб до навчальних приміщень неможливий. Обладнано 2 майданчики для здобувачів освіти початкової школи і старшої. Стадіон, який знаходиться за межами закладу, облаштований для занять спортом та фізичної активності.

.

Навчальні кабінети початкової школи непрохідні. Початкова школа відокремлена від навчальних приміщень для здобувачів базової та старшої освіти. Навчальні кабінети ліцею не розміщені в цокольних та підвальних приміщеннях. Здійснюється контроль за дотриманням санітарно-гігієнічних вимог, повітряного, епідеміологічного режимів в умовах адаптивного карантину. Забезпечено належне освітлення та тепловий режим. Здійснюється щоденне вологе прибирання після закінчення останнього навчального заняття, згідно із затвердженим графіком, який складено з урахуванням специфіки роботи закладу. Приміщення провітрюються на кожній перерві. Вологе прибирання спортзалу проводиться щоденно після кожного навчального заняття та після закінчення навчальних занять і секцій.

Приміщення їдальні, столи, стільці, місця для видачі готових страв чисті та регулярно миються. Перед входом у їдальню розміщені рукомийники, є проточна вода, мило, але немає рушників паперових. Забезпечено централізоване постачання питної води.

У навчальному корпусі №1 і №2 для педагогічних працівників та учнів 1-11 класів облаштовано санітарні вузли (чоловічий і жіночий), у яких наявні кабінки в достатній кількості, рукомийники, холодна вода, рідке мило, проте немає туалетного паперу. Вони прибираються після кожної перерви і щоденно в кінці робочого дня з використанням дезінфекційних засобів.

Облаштування території навколо ліцею, чистоту навчальних кабінетів, туалетних кімнат, їдальні, спортивної зали та температурний режим переважна більшість учнів та батьків оцінили як «достатньо».

У ліцеї навчається 400 здобувачів освіти, що не перевищує проєктної потужності закладу. Усі навчальні приміщення використовуються в освітньому процесі. Середня наповнюваність класів – 20 учнів.

Створений безбар'єрний освітній простір. У ліцеї наявне безпечне неслизьке покриття ґанку з рельєфним маркуванням, огородженням і зручними поручнями вздовж сходів, що забезпечує умови доступності будівлі. Незахаращені коридори, рекреації, міжсходові клітини.

Наявне укриття, розрахункова місткість якого відповідає кількості учнів ліцею. Воно забезпечене вогнегасниками, питною та технічною водою, резервним штучним освітленням, засобами надання медичної допомолги, місцями для сидіння та партами. Вбиральні розташовані у спецприміщенні. Є підйомник для дітей з ООП.

За результатами анкетування переважна більшість опитаних зазначила, що комфорт і безпечність ліцею вимагає покращення. 50% здобувачів освіти та 84% батьків задоволені облаштуванням території школи; а 67% здобувачів освіти та 87% батьків - дизайном приміщень; 57 % учнів та 84 % батьків оцінюють належну чистоту та облаштування навчальних кабінетів. 33 % учнів та 74 % батьків оцінюють чистоту та облаштування туалетів. 47 % опитаних учнів та 81 % батьків задоволені температурним режимом у ліцеї. 47 % учнів та 74% батьків зазначили, що укриття відповідає вимогам безпеки та гігієни.

Педагогічні працівники забезпечені персональними та робочими місцями.

Облаштовано кімнату для відпочинку педагогічних працівників та місця для відпочинку здобувачів освіти у вестибюлі та коридорах ліцею.

Критерій 1.1.2. Заклад освіти забезпечений навчальними та іншими приміщеннями з відповідним обладнанням, що необхідні для реалізації освітньої програми

Ліцей достатньо забезпечений навчальними приміщеннями, необхідними для реалізації освітньої програми та організації освітнього процесу. У закладі функціонують музей В.І.Вернадського, актова зала, спортивна зала, 11 навчальних кабінетів, зокрема: фізики, хімії, біології, математики, української мови, 2 кабінети інформатики, іноземної мови, географії, історії, хореографії, але кабінети трудового навчання і майстерні потребують додаткового обладнання. 30 класів з інтерактивними поверхнями (зокрема 5 із проекторами з інтерактивними функціями, 25 з інтерактивною панеллю) обладнані засобами навчання, відповідно до освітньої програми, наявне мультимедійне забезпечення. У закладі освіти є 1 STEM-лабораторія, 50 принтерів.

В оформленні навчальних кабінетів початкової школи НУШ зосереджена увага не на робочому місці вчителя та класній дошці, а на учневі. Гнучкість дизайну забезпечується через мобільні робочі місця для індивідуальної та групової роботи, килимки для сидіння, коли площа приміщення створює такі можливості. Кабінети забезпечені дидактичним матеріалом відповідно до замовлення. У класах здійснено поділ на осередки навчання, читання, зберігання наочності та навчальних матеріалів, експозицій, робоче місце вчителя.

У класах, де навчаються учні 5-11 класів такої можливості ще немає, але вчителі працюють над створенням умов, наближених до гнучкості дизайну. Навчальні приміщення забезпечені доступом до мережі Інтернет, що дає можливість використовувати електронні освітні платформи, можливості мережі під час підготовки та проведення навчальних занять.

Критерій 1.1.3. Здобувачі освіти та працівники закладу освіти обізнані з вимогами охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правилами поведінки в умовах надзвичайних ситуацій і дотримуються їх.

Інструктажі та навчання з охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правил поведінки в умовах надзвичайних ситуацій із працівниками закладу та здобувачами освіти проводяться систематично (згідно з вимогами законодавства про охорону праці). До проведення інструктажів залучаються працівники Державної служби України з надзвичайних ситуацій. Учасники освітнього процесу дотримуються вимог щодо охорони праці, безпеки життєдіяльності, правил поведінки в умовах надзвичайних ситуацій. 96% педагогічних працівників та 93% здобувачів освіти підтвердили проведення відповідних інструктажів та навчань.

У кабінетах хімії, фізики, інформатики, біології, майстернях оприлюднені правила поведінки під час навчальних занять.

1.1.4. Працівники обізнані з правилами поведінки в разі нещасного випадку зі здобувачами освіти та працівниками закладу освіти чи раптового погіршення їх стану здоров’я і вживають необхідних заходів у таких ситуаціях

Учасники освітнього процесу дотримуються вимог щодо охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки. Є журнали реєстрації інструктажів з охорони праці, безпеки життєдіяльності, надання домедичної допомоги, журнали реєстрації нещасних випадків з учнями та працівниками. У разі нещасного випадку педагогічні працівники та керівництво закладу діють у встановленому законодавством порядку. Це підтвердили 98% учителів. 90% учителів зазначили, що у ліцеї проводяться інструктажі для педагогічних працівників з питань надання домедичної допомоги, реагування на випадки травмування або погіршення самопочуття здобувачів освіти та працівників під час освітнього процесу. 98% педпрацівників підтвердили, що в опорному закладі розроблений алгоритм дій у разі нещасного випадку із учасниками освітнього процесу і усі дотримуються його.

Питання охорони праці розглядаються на засіданнях педагогічної ради, нарадах при директорові.

1.1.5. У закладі освіти створюються умови для харчування здобувачів освіти і працівників

У ліцеї працює їдальня на 110 посадкових місць. Організація харчування в ліцеї сприяє формуванню культури здорового харчування у здобувачів освіти. 86% педпрацівників, 50% здобувачів освіти, 79% батьків учнів задоволені умовами харчування. 14% учителів, 35% здобувачів освіти не харчуються.

73% ліцеїстів зазначили, що їх інформують про правила поведінки під час прийому їжі та про вплив харчування на стан здоров’я.

1.1.6. У закладі освіти створюються умови для безпечного використання мережі Інтернет, в учасників освітнього процесу формуються навички безпечної поведінки в Інтернеті

У закладі переважно створюються умови для безпечного використання мережі Інтернет. Використовується ліцензійне антивірусне програмне забезпечення. Але комп’ютери закладу освіти не облаштовані технічними засобами та інструментами контролю за безпечним користуванням мережею Інтернет.

Здійснюється моніторинг шкільних ресурсів на предмет розміщення на них несанкціонованої інформації.

Відповідно до анкетування 100% учнів та 97% батьків поінформовані закладом щодо безпечного використання мережі Інтернет. З батьками проводиться профілактична робота щодо попередження кібербулінгу (94%) та безпечного використання мережі Інтернет.

Зі здобувачами освіти інформаційні заходи щодо безпечного використання мережі Інтернет проводяться під час уроків інформатики, на виховних годинах, інформаційні матеріали щодо безпечного використання мережі Інтернет розміщено на сайті закладу.

1.1.7. У закладі освіти застосовуються підходи для адаптації та інтеграції здобувачів освіти до освітнього процесу, професійної адаптації працівників

У ліцеї налагоджена система роботи з адаптації та інтеграції здобувачів освіти до освітнього процесу, педагогічних працівників до професійної діяльності. Здійснюється психолого-педагогічний супровід, організація індивідуального підходу до учнів, створення дружнього та інклюзивного середовища, спільні проєкти, ігри, позакласні заходи, ранкові зустрічі. Напрацьовані психолого-педагогічні методики(анкетування, спостереження, тести на мотиваційну готовність), проєктивні методики "Будиночки", "Що мені подобається в ліцеї", методи спрощення завдань, візуалізація матеріалу, повторення частіше.

Створюються умови для інтеграції дітей з ООП в освітнє середовище: безбар'єрне середовище (пандус, підйомник, санвузли), ресурсна кімната. Навчально-методичні умови ( ІПР, команда психолого-педагогічного супроводу, адаптація та модифікація навчального матеріалу), корекційно-розвиткові заняття, покрокові інструкції.

Ліцей має напрацювання з питань успішної адаптації новопризначених учителів: наставництво, спільне відвідування уроків, доступ до необхідних методичних матеріалів, навчальних посібників та сучасної техніки. Організовуються екскурсії, здійснюється психологічна підтримка.

22% учителів зазначили, що у ліцеї проводяться заходи з адаптації учителів до змін в освітній політиці (законодавство, освітні стандарти тощо), 23% -в умовах праці (профільність, вибір форм навчання, зміни в розкладі: підвищення кваліфікації на платформах, тренінги, консультації та семінари, що охоплюють нові технології в освіті, вебінари, надання методичної допомоги), 19% - проводяться психологічні тренінги з аналізом педагогічних ситуацій.

Практичний психолог та соціальний педагог надають психологічну допомогу та емоційну підтримку учням, які є внутрішньо переміщеними особами та із сімей учасників АТО/ООС, військових ЗСУ, постраждалих від воєнних дій: психодіагностики, психологічне консультування, кризова допомога, психопрофілактика, психопросвіта. Здійснюють психологічний супровід з адаптації здобувачів освіти до умов освітнього процесу: адаптація до школи, перехід з початкової до старшої школи, адаптація в старшій школі, індивідуальна та групова робота (з батьками, учнями та педколективом).

15% батьків зазначили, що в ліцеї проводяться заходи, спрямовані на формування команди та взаємин у колективі; 23% батьків обговорюють зміни умов праці в закладі освіти (профільність, вибір форм навчання, зміни в розкладі тощо), 21% обговорюють зміни в освітній політиці (законодавство, освітні стандарти).

96% здобувачів освіти зазначили, що не конфліктують з однокласниками, з учителями, з однолітками, не мають ознак стурбованості, але 87% - втратили інтерес до навчання, 84% зниження успішності.

Вимога 1.2. Створення освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації

Критерій 1.2.1. Заклад освіти планує та реалізує діяльність щодо запобігання будь-яким проявам дискримінації, булінгу в закладі.

У ліцеї реалізується антибулінгова політика, спрямована на запобігання, протидію та реагування проявам булінгу (цькування), дискримінації. 98% вчителів зазначили, що вивчається думка про безпеку і психологічну комфортність освітнього середовища. 96% вчителів зазначили, що у закладі здійснюється інформування щодо ознак булінгу, іншого насильства та запобігання йому, 98% - відбувається систематична співпраця з представниками правоохоронних органів, іншими фахівцями з питань запобігання та протидії булінгу. Адміністрація, педагогічні працівники протидіють булінгу, іншому насильству, дотримуються порядку реагування на їх прояви. Здійснюється аналіз причин відсутності учнів на заняттях та вживаються відповідні заходи. 28% учителів власним прикладом навчають дітей толерантному ставленню та взаємоповазі, 21% - проводять інформаційно-просвітницькі заходи для батьків учнів, 22% - класні години, бесіди з учнями, 29% - створюють в класі атмосферу рівності, доброзичливості, взаємодопомоги.

Психологічна служба ліцею у своїй діяльності тісно співпрацює з адміністрацією та класними керівниками. Надаються консультації учасникам освітнього процесу з проблем адаптації, булінгу, мобінгу, особистісного розвитку та інших проблем. Вивчається рівень отримання психолого-соціальної підтримки учням, які цього потребують. Здійснюється діагностика, профілактика, корекція, консультування, просвітницька робота.

До політики запобігання булінгу і мобінгу активно долучаються представники учнівського самоврядування. З даної проблематики проводилися семінари, інші заходи: анонімне опитування та обговорення для того, щоб зрозуміти проблеми в ліцеї. Вносилися пропозиції щодо конкретних заходів (квестів, ігор).

У ліцеї забезпечується рівний доступ до навчання усім дітям незалежно від особливостей фізичного розвитку, етнічної та релігійної приналежності. Культивується повага до прав людини та здійснюється протидія до будь-яких форм дискримінації за різними ознаками. Ця політика забезпечується через проведення бесід з учнями, проведення тематичних позаурочних заходів, наскрізного процесу виховання. 11% здобувачів освіти зазначають, що інформацію про те, що таке булінг отримують від батьків, 17% - від класного керівника, вчителів, 10% - від однолітків, друзів, 15% - від працівників поліції та соціальних служб, які відвідували ліцей, 16% - від психолога чи соціального педагога, 15% - з інтернету, соціальних мереж,7% - з інформаційних стендів ліцею, 6% - із веб-сайту ліцею, 3% - нічого про це не знають.

Ліцей допомагає батькам виявляти ознаки того, що їхня дитина стала жертвою/ініціатором чи свідком булінгу (цькування). Для батьків проводяться інформаційно-просвітницькі заходи.

У закладі розроблено, затверджено та оприлюднено на сайті «Порядок подання та розгляду заяв про випадки булінгу», «Порядок реагування на доведені випадки булінгу та відповідальність осіб, причетних до булінгу», «План заходів з протидії булінгу». Практичним психологом та класними керівниками проводиться відповідна інформаційно-роз’яснювальна робота. Освітнє середовище закладу освіти вільне від будь-яких форм насилля та дискримінації. 87% батьків зазначають, що їхня дитина з гордістю розповідає про свої успіхи у ліцеї, йде в піднесеному настрої, 60% та 63% учнів це підтверджують, 94% - виявляє інтерес до навчання, 73% учнів це підтверджують, 94% - немає тиску з боку керівництва, 90% учнів це підтверджують, 90%- не траплялося випадків образливої поведінки, приниження з боку однокласників або інших учнів. 97%- не траплялося з їхніми дітьми випадків фізичного насильства з боку вчителів та інших працівників ліцею. 73% учнів охоче йдуть до школи.

Керівництво та педагогічні працівники закладу освіти проходять навчання (зокрема дистанційно) з протидії булінгу, співпрацюють з представниками правоохоронних органів, іншими фахівцями, ознайомлюються з нормативно-правовими документами щодо виявлення ознак булінгу, іншого насильства та запобігання йому.

Критерій 1.2.2. Правила поведінки учасників освітнього процесу в закладі освіти забезпечують дотримання етичних норм, повагу до гідності, прав і свобод людини.

У ліцеї оприлюднені правила поведінки, спрямовані на формування позитивної мотивації у поведінці учасників освітнього процесу та реалізацію підходу, заснованого на правах людини. Учасники освітнього процесу переважно дотримуються прийнятих у закладі освіти правил поведінки. До розроблення Правил долучаються учні. Правила оприлюднені на сайті ліцею та стендах. Розглядаються на класних годинах. На початку кожного навчального року класні керівники проводять спеціальні заняття, де у доступній формі пояснюють основні правила поведінки. Психолог чи соціальний педагог проводять тренінги на теми толерантності та емпатії.

За результатами анкетування, 70% здобувачів освіти, 64% педагогічних працівників, 97% батьків ознайомлені з правилами поведінки в закладі й дотримуються їх.

Критерій 1.2.3. Керівник та заступники керівника закладу освіти, педагогічні працівники протидіють булінгу (цькуванню), іншому насильству, дотримуються порядку реагування на їх прояви.

Учасники освітнього процесу взаємодіють на засадах взаємоповаги: не спостерігаються випадки образливої поведінки, прояви фізичного або психологічного насильства. У закладі освіти не зафіксовано випадків булінгу. У ході опитування 87% здобувачів освіти підтвердили, що не потерпали від психологічного насильства, 83%- від фізичного насильства, 93% - від економічного насильства, їм комфортно у школі й класі, 13% респондентів зазначили, що з ними траплялися поодинокі випадки агресії або кепкування. Якщо і були поодинокі випадки агресії, то учні за допомогою зверталися до класного керівника та педагогічних працівників. За свідченнями 87% батьків не зверталися з приводу випадків булінгу, а 13% свідчать, якщо і зверталися до педагогів, класних керівників, то реакція була конструктивною. 54% педагогічних працівників підтвердили, що в закладі причини для звернення щодо випадків булінгу немає.

Психологічна служба (практичний психолог, соціальний педагог) закладу освіти здійснює системну роботу з виявлення, реагування та запобігання булінгу, іншому насильству (діагностування, індивідуальна робота, тренінгові заняття). Здобувачі освіти, яким необхідна психологосоціальна підтримка, отримують її. Про це засвідчили 23% здобувачів освіти, 19% батьків, 76% учителів.

З метою запобігання різним проявам насильства (у закладі освіти та/або вдома) здійснюється аналіз причин відсутності здобувачів освіти на заняттях та вживаються відповідні заходи. Класні керівники щодня відстежують відвідування занять учнями, узагальнюють дані, ведуть журнали відвідування, спілкуються з батьками чи учнями, просять надавати пояснювальні записки, медичні довідки.

Адміністрація ліцею тісно співпрацює з органами Національної поліції, Службою у справах дітей. Розробляє та впроваджує антибулінгові програми, спільно реагує. Психолог здійснює психологічну підтримку, проводить лекції, семінари, тренінги.

Вимога 1.3. Формування інклюзивного, розвивального та мотивуючого до навчання освітнього простору

Критерій 1.3.1. Приміщення та територія закладу освіти облаштовуються з урахуванням принципів універсального дизайну та/або розумного пристосування.

У опорному закладі навчаються діти з особливими освітніми потребами. Їм забезпечено архітектурну доступність у межах першого поверху, безбар’єрний доступ до будівлі, приміщень ліцею: пологий вхід/пандус/; дверний прохід, що забезпечує можливість проїзду візком, незахаращені коридори, рекреації, міжсходові клітини, туалетні кімнати для дітей з ООП. Але немає можливості безперешкодного пересування між поверхами для людей з обмеженими можливостями; відсутнє контрастне маркування на стінах та підлозі; рельєфне та контрастне маркування перед та на кінці сходової частини.

У закладі наявні та використовуються ресурсна кімната, оснащена відповідно до освітніх, вікових запитів дітей з особливими освітніми потребами з урахуванням індивідуальних програм розвитку, індивідуальних програм для реабілітації дітей-інвалідів дидактичні засоби для осіб з особливими освітніми потребами. Кабінети вчителя-логопеда, практичного психолога, навчальні кабінети оснащені дидактичними засобами для роботи з дітьми з ООП. Забезпечується корекційна спрямованість освітнього процесу. Результати спостереження за навчальним заняттям свідчать, що 100% учителів на уроках використовують для організації роботи з дітьми з ООП додаткові ігрові та навчальні матеріали.

Опорний заклад забезпечує зручне для всіх учасників освітнього процесу середовище, яке частково відповідає основним принципам інклюзії, рівності та поваги до прав людини. Здійснюються заходи, які сприяють облаштуванню та обладнанню навчальних приміщень з урахуванням принципів універсального дизайну або розумного пристосування. Облаштування освітнього середовища ліцею є частиною стратегії розвитку закладу.

Критерій 1.3.2. У закладі освіти застосовуються методики та технології роботи з дітьми з особливими освітніми потребами.

Заклад освіти забезпечений асистентами вчителя, практичним психологом, вчителем-логопедом для реалізації інклюзивного навчання. Налагоджено співпрацю педагогічних працівників з питань навчання дітей з особливими освітніми потребами (створені команди психолого-педагогічного супроводу, розроблені індивідуальні програми розвитку). Індивідуальна програма розвитку розроблена за участі батьків та створені умови для залучення асистента дитини в освітній процес. Опорний заклад співпрацює з інклюзивно-ресурсним центром щодо психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами. Педагогічні працівники застосовують форми, методи, прийоми роботи з дітьми з особливими освітніми потребами. Пропонують індивідуальні завдання відповідно до потенційних можливостей учня/учениці з ООП, надають додаткові пояснення щодо вивчення навчального матеріалу та/або виконання завдань. Враховують темп сприйняття інформації та навчального матеріалу учнем/ученицею з ООП, збільшують час на виконання завдань. Надають можливість дитині з ООП обирати спосіб виконання завдання: писати ручкою/олівцем, відповідати усно/письмово, читати/слухати. Залучають дітей з ООП до спільної діяльності з учнями класу. Адаптують завдання для оцінювання результатів навчання дітей з ООП до особливостей сприйняття інформації. Використовують заохочення, відзначають позитивну динаміку дітей з ООП. Здійснюють адаптацію навчального матеріалу: використовують картки-підказки, картки-інструкції. Підбирають рівень складності завдань з урахуванням індивідуальних можливостей учнів з ООП. Модифікують зміст навчального предмета (інтегрованого курсу) з урахуванням особливих освітніх потреб учнів. Між учителем та його асистентом спостерігається узгодження спільних дій, чіткий розподіл ролей та обов’язків, ефективна взаємодія та комунікація. Асистент вчителя надає допомогу в організації робочого місця дітям з ООП, мотивує до уважності, зосередженості, самостійного мислення, надає додаткові пояснення, інструкції, допомагає працювати над завданнями, надає додаткові пояснення, забезпечує учнів роздатковим матеріалом, бере участь в організації роботи учнів у парах та групах, підтримує позитивний емоційний стан дітей з ООП, залучає до спільної діяльності з іншими учнями.

Критерій 1.3.3. Заклад освіти взаємодіє з батьками дітей з особливими освітніми потребами, фахівцями інклюзивно-ресурсного центру, залучає їх до необхідної підтримки дітей під час здобуття освіти.

Опорний заклад співпрацює з батьками дітей з ООП: організовуються регулярні зустрічі з батьками і фахівцями команди супроводу, здійснюється зворотній зв'язок, інструктажі, інформування, участь у розробленні ІПР. Також співпрацює з фахівцями інклюзивно-ресурсного центру щодо організації освітнього процесу та підтримки дітей з ООП. Спільно проводять комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини, беруть участь у складанні та реалізації ІПР, надають консультації сім'ям.

Результати опитування свідчать, що 100% учителів ведуть щоденник спостережень з метою відстеження динаміки розвитку та оцінки рівня досягнення цілей навчання, зазначених в ІПР, надають інформацію батькам щодо особливостей розвитку дитини з ООП, здійснюють підготовку інформації для учасників засідання команди супроводу за результатами спостереження за дітьми щодо їхніх індивідуальних особливостей, інтересів та потреб, комунікують з фахівцями інклюзивно-ресурсного центру щодо психолого-педагогічного супроводу дітей з ООП.

Критерій 1.3.4. Освітнє середовище мотивує здобувачів освіти до оволодіння ключовими компетентностями та наскрізними уміннями, ведення здорового способу життя.

В учнів під час освітнього процесу формуються навички здорового способу життя та екологічно доцільної поведінки. Простір закладу містить елементи, осередки в початковій школі, що зацікавлюють здобувачів освіти, мотивують їх до пізнавальної діяльності (візуалізація на стінах, підлозі, інсталяції). Наявне у ліцеї обладнання (комп’ютерна техніка, проектори, мультимедійні дошки) та засоби навчання використовується у навчально-пізнавальній діяльності. Анкетування учнів показало, що на своїх уроках 23%учителів часто використовують лабораторне обладнання, 73% - постійно мультимедійне обладнання (інтерактивну дошку, проектор), 43%- комп’ютерну техніку і програми, мережу інтернет, 40% - часто візуалізують інформацію, 27% - наочність, 27% - спортивний інвентар. Майже подібний результат показали анкети учителів.

Запроваджено шкільну політику «мінімізації» відходів та сортування сміття, енергозбереження. На території ліцею знаходиться теплиця, клумби, «зелений клас». Здійснено озеленення пришкільної території та класних кімнат. Інформаційні стенди у коридорах, веб-сайт містять матеріали про участь учнів в екологічних заходах, проєктах, акціях. Середовище мотивує до рухової активності на території та у приміщенні ліцею. Учні мають доступ до спортивного обладнання під час перерв, настільний теніс. Учителями здійснюється контроль та попередження спроб тютюнопаління у приміщенні та на території школи.

Критерій 1.3.5. У закладі освіти створено простір інформаційної взаємодії та соціально-культурної комунікації учасників освітнього процесу (бібліотека, інформаційно-ресурсний центр тощо).

Простір і ресурси бібліотеки використовуються для індивідуальної, групової, проєктної та іншої роботи, різних форм комунікації учасників освітнього процесу. Приміщення та облаштування бібліотеки використовуються для проведення навчальних занять, культурно-освітніх заходів. У бібліотеці встановлено 4 комп’ютери, один з них з доступом до мережі Інтернет, що дозволяє автоматизувати бібліотечні процеси.

59% здобувачів освіти зазначили, що вони не відвідують бібліотеку, 11% відвідують тільки для отримання необхідної літератури та підручників і 16% - для самопідготовки та консультацій, 14 %під час заходів (зустрічей з письменниками, виставок учнівських робіт.

За результатами оцінювання освітнього середовища визначено:

Рівні оцінювання за вимогами: 1.1. Забезпечення комфортних і безпечних умов навчання та праці – достатній; 1.2. Створення освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації – достатній; 1.3. Формування інклюзивного, розвивального та мотивуючого до навчання освітнього простору – достатній.

Загалом за напрямом I. Освітнє середовище закладу освіти відповідає достатньому рівню оцінювання якості освітньої діяльності.